Норвегія – наша супер-мандрівка! Частина 1 – Ставангер і Прейкестолен

Норвегія – це бомба. Я дуже рада, що ми з Льошкою наважилися і спланували цю поїздку. Сподіваюся, наш досвід стане для вас корисним.  Це дороге задоволення, але воно того варте! 

Резюме нашої мандрівки:

Мандрівники – 2 штуки (він+вона)

Віза - Шенген

Час – 2 половина червня 2016 р.

Маршрут:Київ- Вільнюс - Ставангер - Прейкестолен - Язиктроля - Берген - Гейрайген - Олесун - Вільнюс - Київ

Транспорт – літак, автомобіль, автобус, пором

Тривалість – 11 днів/10 ночей (В самій Норвегії - 8 днів/10 ночей)

Витрати на двох – близько 2800 $ :

- Авіаквитки (Wizzair з 1 багажем) – 500 $

- Оренда авто (включаючи бензин, платні дороги і поромні переправи на 7 днів) - 1000 $

- Житло (Airbnb, хостели) – 600 $

- Їжа (супермаркет, кава на заправках, фастфуд, 4-5 трапез в ресторанах/барах/ринках) – 500 $

- Інше – переїзд до Прейкестолену, сувеніри, міський транспорт - 200 $

Спорядження (обов’язковий набір при походах в гори): рюкзак 20 л, мембранна вітровка, мембранні штани, бафф, флісовий светер, черевики з Gortex

Загальні поради:

Найкраще брати на прокат автомобіль – так ви матимете більше свободи і побачите значно більше. Альтернативно можна спланувати автобусний маршрут між великими містами (наприклад, Ставангер-Берген-Олесун , Ставангер-Берген-Осло тощо, і їздити в одноденні тури по фйордах з великих міст). Або ж відправитися на яхтах з Паганелями.  Автостоп дається нелегко. 

Вважається, що оптимальний час для поїздки в Норвегію - липень. Ми їздили в кінці червня, було теж ок. Погода в Норвегії - не подарунок, в основному було +15 і лише один десь +25. Треба розраховувати, що навіть в середині літа в Норвегії може бути дуже холодно, а в горах лежить сніг, тому слід брати теплий одяг. Зате в цей період там білі ночі :)

Квитки слід бронювати заздалегідь. Рекомендую купити wizzair discount club і слідувати, коли в них бувають 20% знижки (1 раз на місяць). З Вільнюса можна добратися лоукостами в Осло, Ставангер, Берген і Олесунн. Житло теж бронюйте чимшвидше (краще за декілька місяців). Ми затягнули з квартирою в Олесунні, і за 3 тижні до поїздки на Airbnb майже не залишилося варіантів. Ледь влаштувалися на одну ніч. Житло через Couchsurfing знайти складно, тому Airbnb та хостели  - це більш реалістична альтернатива.

Купіть собі нормальне спорядження для трекінгу. Я мала необережність купити черевики на секоні, і вони повністю розвалилися під час першого ж підйому. Можете уявити, як це круто ходити босоніж по горах. 

Валюта - норвезька крона. В 2016 році курс приблизно 1 долар - 8 крон.  

День 1 – приїзд

Ми летіли до Ставангера Wizzairом через Вільнюс. Пересадка в Вільнюсі 3 години, цього достатньо, щоб легко перекусити і насолодитися сонечком, якого в Норвегії, як ми дізналися пізніше, буде не так багато.

До Ставангера ми прилетіли надвечір. Було ще дуло дуже світло, оскільки в Норвегії в цей період ночі дуже короткі. Хоча з-під хмар виглядало сонце, ми одразу відчули подих півночі – вітер пробирав до кісток. Довелося одягати вітровку і бафф замість шапки. Кажуть, в Ставангері вітряно завжди.

Ставангер - набережна. 23:00

Однак місцеві, здається, не відчувають холоду. Біля аеропорту ми зустріли чоловіка в шортах і в’єтнамках. Він живе в Трьомсо (за полярним колом), а Ставангер для нього це вже південь, де можна і погрітися влітку.

До центру нас довіз автобус №2. Він коштує дешевше ніж експрес з аеропорту, але приймають там лише готівку, якої в нас не було. Водій зжалився над нами і погодився довести безплатно. Ми вручили йому шоколадку.

Ставангер - невелике місто, але житло, звісно, краще шукати ближче до центру. Ми зняли кімнату через Airbnb, хазяйку звати Ingunn, і це, мабуть, було найкраще житло на нашому шляху. З плюсів – знаходиться в центрі, є басейн і сауна, зручне двоспальне ліжко. З мінусів – не можна користуватися кухнею, але можна робити чай, каву і бутери, чого нам було на той момент достатньо.

Ввечері ми прогулялися набережною, помилувалися яхтами, роздивлялися перехожих і знайшли супермаркет в центрі, який працював до 23:00. Ціни високі, але жити можна. 

День 2 – Прейкестолен

Ми прокинулися десь пів 9 ранку, не поспішаючи поснідали (дякую винахідникам вівсянки миттєвого приготування), зробили в дорогу бутерів, взяли води і термос з чаєм, декілька снікерсів і батончиків eat me (українські запаси).

Прогулялися містом, було красиво і малолюдно. Вузенькі вулички, вкриті бруківкою, невеликі білі будиночки, всі один в один, прикрашені квітами. Такий воно все має трохи казковий вигляд. Тільки сильний вітер з моря трохи псував цю ідилію.

Ставангер - недалеко від центру

Ми спустилися до причалу, випили капучіно з супермаркету (20 крон) і сіли на пором, що відправлявся з Fiskepiren. На поромі плисти прикольно, можна спостерігати з "другого поверху" на краєвиди і відпочивати в теплі. Навіть є безкоштовний wi-fi. 

Ми припливли до містечка Tau, і там одразу пересіли на автобус, який привіз нас на starting point нашого маршруту на Прейкестолен. Квиточки ми купили раніше через Інтернет, транспортна компанія називається Tide, 1 квиток в обидва боки пором+автобус коштує 300 крон. Вся поїздка займає близько години (25 км від Ставангера). Можна їхати своїм автомобілем, але ми порахували, що так вийде дорожче. 

Tau

Дорога на Preikestolen (4 км) займає десь 2 години в один бік, враховуючи невеличкі зупинки на перепочити/перекусити/пофотографувати. Підйом не є дуже легкий, але порівняно з іншими гріськими маршрутами Норвегії він неважкий. Туди піднімаються і літні пари, і діти; багато несуть діток в кенгурушках. Один крейзі татусь підносив малюка до самого обриву, у всіх там ледь серце не вискочило, але все, слава Богу, обійшлося. 

Інформаційна табличка на початку маршруту

Норвежці стараються зберігати красу своєї природи в первозданному вигляді, а тому жодних страховок/поручнів по дорозі ви не знайдете, крім кількох ділянок, де насправді великий шанс навернутися.

Краєвиди під час підйому дуже мальовничі. Ближче до кінця відкривається вид на фйорд з водою нереальнього бірюзового кольору. Коли на небі хмари, вода відіграє різними відтінками, дуже гарно.

Гірські  черевики на цьому підйомі необов’язкові, але бажані. Кеди не підійдуть. Одягатися краще шарами, оскільки під час підйому вам, швидше всього, буже гаряче, а на вершині холодно.

Порада – беріть в похід маленький сонцезахисний крем для обличчя.

Підйом на Прейкестолен

Якщо вас цікавить, що таке фйорд, то це довга і вузька морська затока, яка утворилася після розтоплення льодовика.

Прейкестолен (Preikestolen) - краєвид

Більше зі всього вражає колір води - він фантастичний. На цю воду, гори і небо можна дивитися безкінечно, і взагалі таке враження, що ти десь на іншій планеті.

Ложечка дьогтю - це натовпи людей навколо. Потрібно розуміти, що на Preikestolen підіймається дуже багато туристів, тому особливого єднання з природою очікувати не доводиться. Для такого «єднання» краще підійде маршрут королеви Соні, про який мова піде в третій частині.

Прейкестолен (Preikestolen)

Сам Прейкестолен (Preikestolen) – це такий скелястий виступ на висоті 600 метрів над фйордом Люсефйорд. Англійською його називають Pulpit Rock («Скеля-Кафедра»).  Він справді дуже гарний, і тепер я розумію його популярність.

До краю підходити страшнувато, все-таки це півкілометровий обрив. Я до нього підповзала :) Я трохи боюся висоти, і мені здавалося, ніби я сповзаю вниз, ніби хтось намагається мене підняти ззаду за ноги. Аааа :)

Прейкестолен - вид з обриву

Насолодившись краєвидами, ми повернулися назад до Ставангера. Погрілися на сонечку на набережній, яка була напрочуд жвавою, люди відпочивали на літніх терасах ресторанчиків і прогулювалися. Пройшлися до озерця, полюбувалися умиротвореною картиною лебедів і качок. Вдома поплавили в басейні, сходили в сауну і пішли спати, втомлені і щасливі.

Пізній вечір в Ставангері

Далі буде …

Гданськ – класний варіант поїздки на вікенд!

Гданськ – класний варіант поїздки на вікенд!

Вчора (06/09/16) ми з Льошкою повернулися з Гданська. Я ще досі під враженням – місто дуже класне. Там є все – і архітектура, і море, і своя крута атмосфера. Коротше, рекомендую! Далі буде розповідь про саме місто, що ми дивилися, де шопилися, чим добиралися. Юху!

Старе місто

Старе місто шикарне. Воно дуже постраждало в 2-й світовій, але поляки все відбудували. Молодці.

Гданськ на інші польські міста (Краків, Варшава, Вроцлав) не схожий. Будиночки такі в німецькому стилі – з гострими трикутними дахами, просто казкові. Тут не треба багато розповідати, це треба бачити!

Сподобалася центральна вулиця – Długa – гарні будиночки, прикольний Нептун посередині :) Правда тьма туристів. А ще повсюди продають прикраси з бурштину. Гарненькі паралельні вулиці, особливо Маріацька. Там такі доми з ганками і квіточками, кожен хочеться фоткати.

З вежі Маріацького собору можна подивитися на місто згори. Фотки виходять класні, а от видом насолодитися важко, бо місця мало, туристів багато, загорожі заважають.

Кльова набережна біля ріки. Можна попити кави вдень, а ввечері багато де жива музика. Ресторани-кораблі. Крута атмосфера. Хочу ще, аааа!

Море

Ми їздили на море в район Brzeźno. Там великий піщаний пляж, який тягнеться аж до Сопота. Водичка в морі прохолодна, все-таки Балтика, але Льошка купався. Я мочила ноги і втікала. Над морем кружляють захланні чайки. Поруч парк, люди бігають і катаються на вєліках.

Вся тусня відбувається в Сопоті. Літом там бувають різні фестивалі і приїжджають класні музиканти. Наприклад, в цьому році був Стінг. Можна підгадати і потрапити на класний концерт. Ми так вже робили в Барселоні – сходили на Maroon 5 :)

Їжа і ресторани

Ми ліниві воші, тому самі готувати ми не хотіли, а харчувалися по кафешках. Ціни в центрі не дуже дешеві, сніданок десь 25 злотих. Ціна основних страв – від 20 злотих.

Перший заклад який ми відвідали – це Tawerna Mestwin за рекомендацією Lonely Planet. Прикольне місце. Там такий оригінальний інтер’єр, традиційний. Місцеві – це кашуби. На польській пишеться kaszuby, і Льошка їх називає касзуби, бггг. Замовили стільки всього, що не змогли доїсти, хоча було досить смачно. Льошка замовив борщ. Він був якийсь такий дивний, без ніяких овочів, з самим яйцем. Ніколи не бачила червоний борщ з яйцем. Але сам відвар був дуже пряний і смачний. Я замовила гірчичну зупу, смачна була і ситна. Тому коли мені принесли величезну тарілку картоплі, капусти і оселедця в сметанному соусі (теж для мене нестандартна страва), подужати не змогла. Льоша замовив м’ясо, було звичайне. Компот смачний, не то з абрикосів, не то з персиків.

Інші ресторани, в які ми заходили, були схожі між собою. В супер дорогі ми не ходили. Подача страв досить проста, поляки не цураються принести нарубаний огірок зі сметаною і назвати то салат. Але їжа непогана, така домашня. Багато місць, де можна поїсти рибку – що природньо, місто все-таки морське.

Заходили в кондитерську - Cukiernia Sowa – я так розумію, то якась мережева в Польщі. Сподобалося крем-брюле.

Шопінг

Ну як справжня жінка я не могла обійтися без шопінгу. В центрі є торговий центр Madison, але там не було всіх марок, які мене цікавили. Спочатку ми поїхали в аутлет – називається Fashion House. Це далекувато, але громадським транспортом можна добратися. Ми збиралися купити Льошці кроси в Nike, але там не було розміру. В результаті я купила собі польські балетки McArthur на осінь і різну дрєбєдєнь типу в’єтнамок.

Аутлет нормальний, але не ахті. Ціни не особливо шикарні, а в деяких магазинах твориться месс – ті шмотки валяються в таких великих купах, в яких треба ритися як в секонді. На любителя коротше.

Після цього ми з’їздили в Galeria Bałtycka, де атакували H&M, накупляли Льошці сорочок, мені костюм і всякі дрібнички. Єдина думка була – як тепер все це втиснути в маленьку ручну поклажу. До цього ж треба було додати купу сувенірів для родичів і друзяк.

Поляки виписують tax free за умови покупки від 300 злотих. Ми назбирали тих папірчиків, і хотіли повернути податки при відльоті. Поставили всі штампи на митниці, але виявилося, що офіс Global Blue о 5 ранку не працює, ха-ха. Може, ще якось придумаємо, як відбити тих пару «злотувок» (якшо ви не в курсі, то поляки так називають свою валюту – злоті).

Житло

Квартиру ми знайшли через Airbnb, на 3 ночі коштувала вона порядку 100 доларів. Знаходиться біля музею Солідарності, 10 хв пішки від вокзалу, 15 хвилин від центру. Житло знайти в Гданську неважко, є багато варіантів на різний гаманець.

Дорога

Недавно Wizzair відкрив маршрут Київ-Гданськ, яким ми і скористалися. Ми купили «копєєчні» квитки з ручною поклажею – 1,5 тис. грн на одного в обидва боки. Виліт в суботу зранку, повернення в вівторок зранку. Виходить три дні – можна купу всього зробити і побачити. А в вівторок ще й на роботу потрапити.

Летіти в Гданськ з Києва недовго – десь півтори години. От де нас чекав челендж – де на паспортному контролі. Полька-паспортистка з мультфільму про лінивців по 15 хвилин перевіряла документа кожного пасажира. Це адське півторагодинне чекання трафляло, ще й паспортистка-лінивиця поставила штамп посередині чистої сторінки паспорта. Ну і фіг з нею.

Автобус 210 за 3,2 злотих відвозить до залізничного вокзалу. Їхати 40 хвилин. За квиточки можна платити і готівкою, і карткою. Вночі в аеропорт ходить автобус N3. Щоб встигнути на літак о 6 ранку, треба сісти на автобус о 4 ранку. Мало спати, але то дрібниці.

Приїжджайте в Гданськ! :-)